Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинка

Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНКА"
Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. ( Залюбовск.).
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Подесенщина, -ни, ж. Мѣстность, страна надъ Десной. Желех.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.