Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинка

Зати́нка, -ки, ж. Нижняя треть, нижняя утолщенная, послѣ зарубки, часть веретена. Шух. І. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНКА"
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.