Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Бокозийник, -ка, м. = зизоокий.
Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Обрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики.
2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью.
Плуг, -га, м.
1) Плугъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався.
2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. Ум. плужок.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла.
Удогонь нар. Вдогонку. Поїхали за ним удогонь, догнали.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе.
