Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Одділив йому половину царства.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Гнойова яма. Гнойова лопата.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ.
Зателе́па, -пи, об. Неряха. Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг.
Настругувати, -гую, -єш, сов. в. наструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Настругивать, настругать.
Оброть, -ті, ж. Недоуздокъ, веревочная узда безъ удилъ. Бодай же тії коні воронії да й обротей не зносили. Ум. обротька.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье.
