Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затин

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. І. 8. Ум. біждеревочок. Шейк.
Засну́ти Cм. засинати.
Куку! меж. 1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364. 2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.
Обстовпити, -плю, -пиш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри. Волч. у. (Лобод.).
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Покохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. І. 139. 2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.
Стишати, -ша́ю, -єш, сов. в. стишити, -шу, -шиш, гл. Утишать, утишить.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.