Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затин

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Бражний, -а, -е. Откормленный брагой. Бражна корова. Н. Вол. у.
Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс. 2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.