Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затин

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица. Желех.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.