Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затин

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИН"
Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. Кролев. у. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий. Г. Барв. 275.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло. Левиц. Пов. 236.
Переселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переселити, -лю́, -лиш, гл. Переселять, переселить. Переселено їх у Вавилон. Єв. Мт. І. 12.
Прострінь, -ня, м. = простень. Вх. Зн. 55.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.