А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Беседонька, -ки, ж. Ум. отъ беседа.
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
