Богоугодний, -а, -е. Богоугодный.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. 2) = зводи.
Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. Скидають личакову драну свиту.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Сполоханий, -а, -е. Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Хряснути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, треснуть разламываясь. Вісь хряснула.
2) Сильно треснуть (о звукѣ); рѣзко ударить (о громѣ). Коли тут як ударить грім, як хрясне!
