Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затепла

Зате́пла нар. Пока тепло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЕПЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТЕПЛА"
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2), мн.вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТЕПЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.