Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
