А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. вечір зайшов. Вечерь начался. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Чорною запоною застилає очі. 2) Застежка. Срібнії запони. 3) Препятствіе, помѣха. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою.
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
