Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Продѣвать, продѣть, просунуть.
2) Прокалывать, проколоть.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
