Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинчивий

Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Барбольки, -льок, ж. мн. Раст.: а) Fisaria ranuncoloides. Вх. Пч. II. 31. б) Scrofularia nodosa. Вх. Пч. II. 36.
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є. Н. Вол. у.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей. Вх. Зн. 49.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.