Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Гусір, -ра, м. = Гусяр.
Заброди́ти, -джу, -диш, гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense.
Канарочка, -ки, ж. Ум. отъ канарка.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Чухна, -ни, ж. = чухачка.
