Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинчивий

Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Виповнити, -ся. Cм. виповняти, -ся.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. Камен. у. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела. Харьк. у.  
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.