Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Достриба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Допрыгаться.
Жубові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Жужжать.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби.
Скидати, -да́ю, -єш, сов. в. скинути, -ну, -неш, гл.
1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Добич із коней скидайте.
2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Скинув рушницю на плече.
3) Снимать, снять. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. Почав скидати шапку.
4) Только с в. Выпить (водки). Скинув чарку-другу. І по третій скинули на шлунок.
5) Смѣнять, смѣнить, отставлять, отставить отъ должности. Скиньмо голову, люде добрі.
6) — горща. Ставить, поставить родъ сухой банки на животъ.
7) скида́ти на ко́го. Быть похожимь. Обличчям він дуже скида на вас.
8) — руко́ю на ко́го, що. Показывать, показать.
9) — о́ком, очима. Бросать, бросить взглядъ, взглянуть. Скину на неї оком, то вона як жар почервоніє.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.
