День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Вели́к-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Камен. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. Н. Вол. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. Сими́ дня́ми, тими́ дня́ми. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. День-годи́на, із день-годи́ни. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Камен. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Камен. у. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. Одного́ дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (Cм.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. І. 173.

Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.

За́купня, -ні, ж. Покупка. Потім і закупня пішла... Роспродав усі села. ЗЮЗО. І. 301.

Крити, крию, -єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.

Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Н. п. до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.

Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433.

Позатруювати, -руюю, -єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала. Черниг. у.

Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.

Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.

Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.