Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затаювати

Зата́ювати, -та́юю, -єш, сов. в. затаї́ти, -таю́, -ї́ш, гл. Скрывать, скрыть, утаивать, утаить, притаить. Породила Діва сина, хтіла затаїть. Чуб. III. 368. І дух від ляку затаїв. Котл. Ен. Затаївши дух, пильно на неї дивився. Стор. МПр. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАЮВАТИ"
Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. І. 223.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Зона, -ни, ж. = зана.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Страшко нар. Страшно.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.