Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затаювати

Зата́ювати, -та́юю, -єш, сов. в. затаї́ти, -таю́, -ї́ш, гл. Скрывать, скрыть, утаивать, утаить, притаить. Породила Діва сина, хтіла затаїть. Чуб. III. 368. І дух від ляку затаїв. Котл. Ен. Затаївши дух, пильно на неї дивився. Стор. МПр. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАЮВАТИ"
Гвавт, -ту, м. = гвалт. Драг. 247.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ. Шух. I. 178, 210.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Обвести Cм. обводити.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Підколотити Cм. підколочувати.
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась. Мнж. 38.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.