Бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає.
Грипеня́, -ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Підлящ, -ща, м. Молодая риба Abramis brama (Cuv).
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Пручнувся тікать, він за мною.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть.
