Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Підра, -ри, підря, -рі, ж.
1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ.
2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Побут, -ту, м. = побит. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити.
Попів, -лу, м. = попіл. =
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.
Часточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Я свою вже часточку прожив, слава Богу.
2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина.
3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.
4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині.
