Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Конюшина, -ни, ж. Клеверъ, Trifolium pratense.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная.
Сир, -ру, м.
1) Сыръ.
2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ум. сирець.
