Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затарабанити

Затараба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАРАБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТАРАБАНИТИ"
Буцати, -цаю, -єш, сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Н. п. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Ду́рнас, -са, м. = дурбас. Вх. Лем. 412.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Натоптати Cм. натоптувати.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. І. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Потурати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТАРАБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.