Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам.
Закмі́тити. Cм. Закмічувати.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Лицемі́рно нар. Лицемѣрно.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой.
2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина.
