Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль.
Набагня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. набагни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Нагрязнять, нагрязнить.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись.
Протекти Cм. протікати.
Уторливий, -а, -е. .? вторлива ганна — то в'яне, то гарна.
