Бичечок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Запряжи бичечки.
Головочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ голова. Не бідна головочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щобі моїм дітям так.
2) мн. Родъ вышивки.
Грубия́нський, -а, -е. Грубый; грубіянскій. Грубиянський вираз.
Гу́дкати, -каю, -єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходить слухъ.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
Книп, -па, м.
1) = ґнип.
2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра!
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Любо й неньці, як дитина в честі. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Невольники лежять, простягшись любо. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Тихенько й любенько день мине. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною.
Фалда, -ди, ж. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
