Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засцяти

Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЦЯТИ"
Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Допо́ки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. (Марковичъ, Закр.); также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. (К. ЧР. 425). Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Грип. ІІІ. 381. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. З під лудану червону китайку виймає. АД. І. №; 35.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся. Грин. III. 391.
Похваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Канев. у. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. Чуб. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Мир. Пов. II. 60. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Котл. Ен. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. Шух. 1. 258. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. Шух. І. 150. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. Канев. у. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.