Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі.
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Замовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. замо́вити, -влю, -виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Кров замовляти.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Там що йому не толкуй, а він своє править. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Владично правиш ти народом. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо.
Прибічи гл. = прибігти.
Теліпайло, -ла, с.
1) Висящій, качающійся предметъ.
2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Тонісій, -я, -є. = тонісінький.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду.
