Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи.
Переперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Перетащить, перевезти. 2) Переспорить. Уже, як бачу я, тебе не переперти.
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців.
Перестановити Cм. перестановляти.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить.
Форналь, -ля, м. Конюхь.
