Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затикатися

Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Чуб. V. 51. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИКАТИСЯ"
Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова. Черниг. у.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Ступарь, -ря, м. 1) Сукновалъ-техникъ. Пас. 174. 2) Водяная сукновальня. Мнж. 192.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.