Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затирати

Затира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зате́рти, -тру́, -ре́ш, гл. Затирать, затереть, стирать, стереть. Ой ходімо, дівчинонько, слідок затирати. Чуб. III. 174. Переносно: заглаживать, загладить, стараться скрыть. Як ні затирала свій смуток шуткуванням... він раз-по-раз допитувався. Г. Барв. 152. 2)ру́ки. Потирать руки. А там, затираючи руки... потяг доріженькою до хати. Св. Л. 205. 3) Дѣлать заторъ. Із ляхами пиво варити затирайте: лядський солод, козацька вода, лядські дрова, козацькі труда. Макс. (1849), 67. 4) У бочаровъ: прорѣзывать на нижней части клепокъ полосу или вырѣзку для вставки дна. Сумск. у. Шух. І. 250. 5) Только несов. в. Ѣсть съ аппетитомъ. Панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої. Св. Л. 16. Тимоха тим часом затирав печену курку, що на стіл подали. Св. Л. 198. 6)борщ. = заправляти 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИРАТИ"
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у.
Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Помогти, -ся. Cм. помогати, -ся.
Посилкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду. 2) Кормить, накармливать. Гн. І. 174.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Уздіниця Cм. уздениця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.