Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Правда, й туди вашому брату.... дзус. А дзуски не хочеш? 2) Брысь! (на кошекъ).
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Що сомина, що свинина.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий.
