Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затилля

Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.