Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затилля

Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Богомати, богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Листо́вний, -а, -е. Письменный. Желех.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Поєдинок, -нка, м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Грин. III. 403. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Ном. № 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.