Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затилля

Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЛЛЯ"
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ. Желех.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. Ум. тяженький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.