Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинатися

Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. Екат. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. Новомоск. у. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Мир. ХРВ. 52. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Г. Барв. 226. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. Мир. Пов. І. 144. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Г. Барв. 531. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Мир. ХРВ. 259. Дощ затявся. Мир. ХРВ. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. Мкр. Г. 16. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся. Чуб. V. 1080.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНАТИСЯ"
Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Герой, -роя, м. Герой. Перед його очима басували гетьманські коні, а на конях сиділи гетьмани-герої. Левиц. Пов. 166. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліяди. Левиц. Пов. 13.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Погрожування, -ня, с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129.
По-друзьки нар. По дружески.
Ріт, рота, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. рото́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.