Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинчливий

Зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧЛИВИЙ"
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Загремихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Загремѣть, загромыхать. Як застукотить у сінях, загремихтить. МВ. І. 69.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума. Ном. № 2901.
Порозстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разстричься (о многихъ).
Приймит, -та, м. = приймак. Кв.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює. Рудч. Ск. І. 124.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Соєдник, -ка, м. = зєдник. Новомоск. у. (Залюб.).
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.