Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство.
Приставщина, -ни, об. и ж.
1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина.
2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки.
3) Привидѣніе. Став білий як приставщина.
Різник, -ка, м.
1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника.
2) Торговецъ мясомъ.
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
