Вершняк, -ка, м.
1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху.
2) = верхняк 1.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака.
Прас, -су, м.
1) Утюгъ.
2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом.
3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску.
4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить!
Цідити, -джу, -диш, гл.
1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу.
2) Наливать струей.
