Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій.
Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий.
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл.
1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося.
2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається?
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
