Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заступати

Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТУПАТИ"
Гусь I, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на́. Вх. Уг. 234.
Кабанюга, -ги, м. Ув. отъ кабан. Желех.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий. Н. п.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Обіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. обійтися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. Н. Вол. у. Обійдеться Великдень без гречаної паски. Ном. № 5201. 2)з ким. Обходиться, обращаться съ кѣмъ. Свати дуже гарно з нами обіходилися.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Н. п.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.