Тлумачення / значення слова "ЗАСТУПАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

заступати

Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. Мет. 81. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. Макс. (1849), 80. Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. О. 1862. IV. 40. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Шевч. 80. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Рудч. Ск. II. 75. Йому калина дорогу заступила. О. 1862. IV. 27. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Чуб. V. 248. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Г. Барв. 160. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. К. ЦН. 174. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. Мир. Пов. І. 136. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Грин. II. 245. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Мил. 196. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Мил. 201. Було б кому заступити дочку від силоміття. Г. Барв. 509. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку. Шух. І. 192.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 103.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТУПАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Визімувати, -мую, -єш, гл. Продержать, прокормить въ теченіе зимы. Насилу визімували свою худобу.

повністю...

Витерпіти Cм. витерплювати.

повністю...

Зітну́тися, -тнуся, -не́шся, гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся. К. ЦН. 244.

повністю...

Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.

повністю...

Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.

повністю...

Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ.

повністю...

Пічний, -а, -е. Печной. Пічний черінь. ХС. ІІІ. 50. пічна стіна. Стѣна, къ которой прилегаетъ бокомъ печь, въ ней же находится дверь изъ сѣней. Черк. у. пічне вікно. Окно въ задней стѣнѣ, къ которой прилегаетъ печь. Мирг. у.

повністю...

Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Угор. Cм. підра. 2) Полка. Шух. І. 214, 199.

повністю...

Течія, -чії, ж. 1) Теченіе. 2) Потокъ. Маленька течія снує поміж очеретом. О. 1861. XI. 115. Ум. течійка.

повністю...

Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.

повністю...