Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Жорілка, -ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Ув. лобуряка. лобури́сько.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота.
Опис, -су, м. Описаніе.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний.
