Вістка, -ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. Сорока на хвості принесла вістку.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені?
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
Тиририри меж. для выраженія игры на скрипкѣ. На скрипочки тиририри, на цимбали бам-бам.
Удушшя, -шя, с. Удушье.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы.
