Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злукто

Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКТО"
Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Валюшня, -ні, ж. = валюша. Уман. IV. 94.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Заюхто́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Закапризничать. От і заюхторились — годі косить. 2) Безл. заю́хторилося. Захотѣлось (о капризномъ желаніи, нѣсколько презрительно). От, заюхторилося їй у город. Богодух. у.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Повиття, -тя, с. Пеленки.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер. Стор. МПр. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.