Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Возиться, барахтаться, драться.
2) Комкаться, мяться.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Покинув матір і господу. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Ум. Госпо́донька.
Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини.
Розражати, -жа́ю, -єш, сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Ще гірше разразила її серце.
Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Тішиться мною, що я ще молода. Тішиться, як жид паршами.
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ.
