Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл.
1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь.
2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Десь вирвалась дівчинонька.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Скресити Cм. скрашати.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж.
2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
