Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Змийовина, -ни, ж. Раст. Scorronera rosea.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Нащо ти її так сполохав?
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.