Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злягчи

Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯГЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯГЧИ"
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Змийовина, -ни, ж. Раст. Scorronera rosea. Шух. І. 21.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Харьк. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило. Грин. III. 164.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками. Мнж. 112.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Левиц. І. Нащо ти її так сполохав? Кв.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Канев. у. Устала з труни та як шугне по церкві. Рудч. Ск. II. 31. Люде так і шугнули од тих дверей. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. Лохв. у. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЯГЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.