Вд... Cм. уд....
Вислуговуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Выслуживаться, отслуживать за что.
2) Прислуживать, прислужничать, угодничать.
Книгогриз, -за, м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Позалітісь нар. = позаторік.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака.
