Дзьобенка, -ки, ж. = Дзьоблинка.
Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Послуговувати, -вую, -єш, гл. Служить, услуживать, прислуживать. Теща Симонова послуговувала їм.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє.