Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злюбити

Злюбити, -блю́, -биш, гл. 1) Полюбить. Його козаки злюбили. ЗОЮР. І. 216. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Мет. 64. Голубонька вбив, голубку злюбив. Лавр. 81. 2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Гол. IV. 549. Не злюбив собі місця. Ном. № 10248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮБИТИ"
Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Вх. Пч. II. 29. Шух. І. 142. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Чуб. II. 250. Ум. бруківка, бруквичка.
Вихрянути, -ну, -неш, гл. = вихрякнути. Душі не вихрянуть. Ном. № 8299.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЮБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.