Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злувати

Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУВАТИ"
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Начальниця, -ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Провинка, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Тий мѣст. = той.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.