Буза, -зи, ж.
1) Татарскій напитокъ изъ проса.
2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато.
3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ум. Дзю́рочка.
Дивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивлять. 2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Нема чого дивувати, така була й її мати. Ди́вом дивува́ти. Cм. Диво.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Cм. облак.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася.
Очепляти, -пля́ю, -єш, сов. в. очепи́ти, -плю́, -пиш, гл. Обвѣшивать, обвѣсить кругомъ чего ткань, надѣть — напр. юбку и пр. Василина очепила плахту шовком ткану.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ.
Соненько, -ка, с.
1) Ум. отъ сонце.
2) Ум. отъ сон.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней.
2) Ученическій. Школярської юхи набрався.
