Бурковина, -ни, ж. Раст. Melilotus offic. Ой стелеться мені широкий лист та бурковина.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Мурманьча громадка. = мурашник.
Нажи́лювати, -люю, -єш, гл. Заставлять чрезмѣрно работать. Було лучче за старих панів: думали, що і за молодих так буде, а молоді як стали нажилювать!..
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой.
