Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злувати

Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУВАТИ"
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Відчуватися, -ваюся, -єшся, гл. Слышаться. Мені одчуваються речі дідусеві. Г. Барв. 367.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно Гадяч. у.
Гуна́ти, -на́ю, -єш, гл. = Лунати. Харьк.
Журавли́на, -ни, ж. Раст. Клюква.
Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2. Kolb. І. 61.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.