Доморо́слий, -а, -е. Доморощенный, дома выросшій. Простий собі був (півень), доморослий. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Ум. лежаночка.
Прилазити, -лажу, -зиш, сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. 2) смок духовий. Воздушный насосъ.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка.
