Бранка, -ки, ж.
1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.
2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.
3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Ум. бріночка.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс.
Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Мам фраїра пана.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки.
