Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змайструвати

Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАЙСТРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАЙСТРУВАТИ"
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте. Г. Арт. (О. 1861. III. 102).
Перестрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перестріти, -стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62.
Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211. Він так хвостом і повернув. Рудч. Ск. І. 25. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. Левиц. І. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. Грин. III. 325. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Драг. 77. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. Харьк. у. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі. Ком. II. 19.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Ростикати, -ка́ю, -єш, сов. в. рости́кати, -каю, -єш, гл. Растыкать, растыкать, наткнувши, разставить. Ноги й руки ростикали по шляхах. Стор. МПр. 99.
Тяти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМАЙСТРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.