Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» — ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Гінно нар. Свободно, вольно.
Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть.
Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. Обізветься хлопство дикими степами. Дикий кабан. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. Д. льон. Раст. Linum perenne. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Cм. промова.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить.
