Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злягати

Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯГАТИ"
Вибанити, -ню, -ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Доспорожня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Bсе опорожнить до того, что.... Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
О́двір 2, нар. Возлѣ дверей. Гей станьте одвір, щоб лихі собаки не повтікали. К. ПС. 57.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.
Скривати, -ва́ю, -єш, сов. в. скри́ти, -рию, -єш, гл. 1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. Чуб. V. 359. 2) Покрывать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. Мил. 134.молоду Надѣвать на голову новобрачной женскій головной уборъ: очіпок, намітку. Марк. 129. Така вона молода, як сьогодні скрита, — і старощі не пристають. Черн. у.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу. Ном. № 2970.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.