Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Гря́стиця, -ці, ж. — звичайна. Раст. Dactylis glomerata.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Біга як дзиґа. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
