Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зляпати

Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЯПАТИ"
Викравка, -ки, ж. = окрайка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 19.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Столик, -ка, м. Ум. отъ стіл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЯПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.