Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі.
Підтинати, -на́ю, -єш, сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Підтяли кучері нам трьом. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш.
Приятний, -а, -е. 1) Благопріятный. Там на горі сонце гріє, там приятний вітер віє. Проповідувати рік Господень приятний.
2) Любезный, милый, привѣтливый. Прошу вас, мій таточку, низьким поклоном, приятним словом. Ум. приятненький, приятнесенький. Яка Маруся чепурнесенька і до людей приятнесенька.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. Се засуджена попівська від них роківщина.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь.
Спозадавна нар. Очень давно.
