Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змагливий

Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був. О. 1862. V. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАГЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМАГЛИВИЙ"
Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Наслідство, -ва, с. Наслѣдство. Я приїхав оглядати своє наслідство. Левиц. І. 66.
Попереплітати, -та́ю, -єш, гл. Переплесть (во множествѣ).
Прокіп'я, -п'я, с. Праздникъ 8 іюля (Прокопа).
Пурнути Cм. пуринати.
Решетина, -ни, ж. = решето. Малий коровай сплели, в ситині, в решетині, що не стане всій родині. Рк. Макс.  
Свинятник, -ка, м. = свининець. Екатер. г. (Залюб.).
Ухибитися, -блюся, -бишся, гл. Укрыться въ сторону, уйти. Пужар (у степу) з великим вітром розійдеться широко, горить страшно, вхибиться ніде, то добрі чабани, одпалюються так.... О. 1862. V. Кух. 31.  
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМАГЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.