Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдук

Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Н. п. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. І. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. гайдучок. Чуб. V. 1075. Ув. гайдучище. Чуб. V. 686.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУК"
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Гаман I, -на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. Ум. гаманець, гаманчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. гаманище, гаманяка.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. І. 240.
Понаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Наслушаться (о многихъ). Понаслухуються усяких брехень. Богод. у.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути. Уман. у.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102.
Упахати Cм. упахувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.