Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злюка

Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. Ум. злючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЮКА"
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Киць, киць!, меж. Зовъ кошекъ.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя. Шух. І. 218.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.