Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику.
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Каліво, -ва, с.
1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Оце три каліва викопала.
2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма.
Кінець, -нця́, м. 1) Конецъ, окончаніе, заключеніе. Кінець — ділу вінець. Царству його не буде кінця. на при кінці. Въ концѣ, напослѣдокъ. На при кінці всього й каже... до кінця. До конца, до окончанія. До кінця там досидів. кінець віку. а) Окончаніе жизни. Оце вже кінець мого віку. б) Конецъ міра. Мабуть кінець віку оце приближився: хоч рідного брата тепер стережися. дійти кінця́. Окончить. а вже ж я тобі доїду кінця! Ужъ я тебя доканаю! 2) Конецъ (предмета). Попустила низько кінці стрічок. Устромив кілок гострим кінцем у землю. Кінцем ножа копирсає. кінці в край. Нѣтъ выхода, безвыходное положеніе. Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, — нічого їсти. Пішов та й украв. 3) Кожаная часть кнута. На пугу ремінний конецъ. 4) Край, предѣлъ. Позбірав вибраних од кінця землі до кінця неба. Употребляется какъ нарѣчіе съ родительнымъ падежемъ: кінець стола, кінець села. На концѣ стола, села. Сидить батько кінець стола. Тоже значитъ и кінці стола. Сидить собі, сердека, у великій хаті, на лаві, кінці стола. 5) Окончаніе книги. Кінець Чорній Раді. Ум. кінчик, кінчичок. Бачив купку зірочок, або ріжок місяцевий, кінчичок.
Нав'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. нав'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Навязывать, навязать, связывать, связать. Нав'язала снопів з двадцять. 2) Привязывать, привязать. Виявились і баштани в степу з нав'язаним по тичках пір'ям, щоб то хижу полохати птицю.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Хороший, -а, -е.. Cм. хорош.
