Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злука

Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Продажність, -ности, ж. Продажность. К. Кр. 28.
Суягна вівця. Беременная Овца. Анан. У
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Царювання, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.