Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злука

Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Відпустити Cм. відпускати.
Дев'я́тка, -ки, ж. 1) Полотно въ девять пасмъ. 2) Девятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 3) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш. помѣщается во всѣ стороны девять ячей. Вас. 187.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Зуміти, -мію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чи ти зуміла, чи дурману наїлася? Кіев. Подольск. г.
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Тишкуватися, -куюся, -єшся, гл. Шептаться? Дівчата тишкувались. Мкр. Н. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.