Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злука

Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКА"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Купцем нар. см. купець.
Малиня́к, -ку, м. = малинівка.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.