Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злукавіти

Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛУКАВІТИ"
Баляс, -су, м. Шумъ. Шейк.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса. Левиц. І. 504.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.  
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛУКАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.